Говорять, що книга зникає;
Хорхе Луіс Борхес
Мовчить темний обхват палітурки,
Сторінки тісно обнялись у корінці,
І книга нерухома,
Але книга хоче
Припасти до людської теплої руки…
Михайло Світлов
Звичайно ж книги, так як і пов’язані з ними моменти і видатні особистості не є винятком. У всьому світі є безліч таких дивовижних, які іноді дивують нашу уяву, пам’ятників книзі. Адже вона гідна такої честі – бути увічненою в камені. Це говорить про її дійсно важливе значення для розвитку усього нашого людства.
Книга зберігає вікову мудрість, освічує і вчить, виховує і дає нашому розумові і серцю неоціненну духовну силу й естетичну насолоду. Завдяки книзі ми маємо можливість поринути у світ вічного і прекрасного. Це дивовижний витвір людства нарівні з письмом лине крізь століття. І не один раз видозмінюючись і пристосовуючись до суспільства завжди дарує людям джерело мудрості і знання, радості і натхнення.
Бо саме книга – є дивовижною перлиною в океані нашого інформаційного простору і коштовною цінністю людського інтелекту.
Цілком зрозуміло, навіть якщо на даний час бумагу замінює екран монітора і ми не чуємо таємничий шелест сторінок, читати люди не покинуть. А отже книга не вмре ніколи! Та книга, яка почергово була глиняною табличкою, папірусним згортком, звичайною книгою, електронним рідером.
Як відомо найважливішим призначенням книги є збереження знань. І саме книга допомагає у навчанні і самовихованні. Народжує мрії і вчить як їх здійснити. Бо книги для нас – це живильне джерельце і як казав Ф. Бекон: «Кораблі думок, які мандрують на гребні хвилі часу і дбайливо несуть свій дорогоцінний скарб від покоління до покоління» та є безперервним діалогом в часі і просторі, і «немеркнучим світлом вічних істин…» .
Віддзеркалення зниклих років,
Віддзеркалення нашого віку,
Вічних істин, шукання доріг
Все це книга – нехай живе книга!
Відображення злету сучасного,
Радість кожного нового дня
Вірний шлях до майбутнього нашого,
Все це книга – живе хай вона!
Чистих радощів чисте джерельце,
Щирий друг всіх дитячих сердець,
Провідна, ясна зірка у всесвіті.
Все це книга – життя й майбуття!
То ж будемо з вами уважні до книги! Бережімо її, щоб збагнути і замислитись над її глибинною сутністю, адже книга живе поряд з нами ціле життя, бо вона є вічним скарбом народу. Адже «…книги не замінить жоден комп’ютер, як не замінила фотографія живопису, а кіно – театральної вистави. Книга була, є і завжди буде неперевершеним плодом людського інтелекту, а її читання – незбагненне мистецтво співпереживання і життя в житті»!
Створення пам’ятників книзі переслідує велику мету — донести до людей те, що без читання, без того “особливого таланта читача, коли відчуваєш живий пульс книги, її глибинні течії...” - життя не повноцінне, бо саме книга здатна надати рідкісну насолоду розуму і відчуттю, та з найдавніших часів історично покликана відроджувати генну пам’ять нації. Адже, як писав М.Грибачев «пізнання почерпнуті з досвіду минулого, допомагають творити сьогодення і зумовлювати майбутнє… Таким чином, книга незалежно від того, хто і коли створював її рядки і сторінки, є сестрою і співучасницею нашого часу».
Професія бібліотекаря (моє покликання), дає унікальну можливість донести до глибин людської душі, а особливо дитячої, те, що книга жила, живе і буде жити вічно! Вона є невід’ємною частиною світової культури і культури людини взагалі. Бо прагнення отримати знання і бажання стати національно-свідомою людиною пробуджує і спонукає зростання інтересу до книги як такої. Адже навіть в складні часи, часи повоєнні і в часи революційних змін, в хвилини радості і в хвилини печалі, люди завжди читають і вчаться, прагнуть збагнути себе, свою особистість та свій народ, свою країну, її історію і сучасність, гідність Незалежності та патріотизму. Тому на часі дуже актуальним є відродження української книги, повернення друкованого видання на п’єдестал часу, як не тільки пам’ятки історії, культури й мистецтва, а як одного з найкращих носіїв для тривалого і поглибленого навчання й читання, неперевершеного за змістовністю думки та складністю аргументації. Бо книга завжди продовжується, навіть якщо наближається до кінця, адже завжди є місце роздумам подальшим..
Читання книги здатне сколихнути тисячі думок, про які людина і не підозрювала раніше, може змусити кожного з нас відчути свій нерозривний зв'язок з історією і культурою Батьківщини. Та відродивши свій величний дух патріотизму і жагучий поклик волі, зміцнювати нашу соборну Державу, об'єднавши зусилля навколо спільної ідеї розбудови і відродженні нової України. Тільки духовна злука всієї української спільноти здатна вразити весь світ своїми здобутками!
Сказано ж бо: " Ubi соnсоrdia, ibi victoria" - де злагода, там перемога!
Бібліографічні джерела
1. Вилегжаніна, Т. Інновації – визначальний фактор розвитку бібліотек України [Текст] / Т.Вилегжаніна // Бібліотечна планета.- 2009.- № 3.-с.6
2. Завалевський, В.І. Бібліотека – важливий структурний підрозділ, інформаційний центр загальноосвітнього навчального закладу [Текст] В.І.Завалевський // Шкільна бібліотека.- 2004.- №3.- с.3-6
3. Памятники книге | Искусство [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://art.mirtesen.ru/blog/43461376329/PAMYATNIKI--KNIGE.- Назва з екрана
4. Памятники книге | Книжная полка [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.bookcase.kz/2009/03/07/artbook/pamyatniki-knige-2.- Назва з екрана
5. Памятник книге – Монументальное [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://bookmix.ru/groups/viewtopic.phtml?id=556.- Назва з екрана
6. Памятники книгам [Електронний ресурс] .- Режим доступу: http://knigabest.ru/monuments.php.- Назва з екрана
7. Єдність і соборність українських земель [Електронний ресурс].- Режим доступу:http://www.brama.com/ua-consulate/press-release/sobornist%20zemel.htm .- Назва з екрана sp;
Немає коментарів:
Дописати коментар