З 1 по 7 травня відзначається 98-а річниця американського Тижня дитячої книжки (Children’s Book Week). У США це подія національного масштабу, яка включає різноманітні заходи в школах, бібліотеках і книгарнях та покликана привертати увагу до дитячої літератури й читання.
Історія відзначання Тижня дитячої книжки починається 1913-го року, коли бібліотекар американської бойскаутської організації Франклін К. Метьюз ініціював інформаційно-просвітницьку мандрівку штатами Америки, присвячену дитячій літературі, яку на той час ледь виокремлювали із загалу. Його пропозиція започаткувати Тиждень дитячої книжки на національному рівні мала на меті привернення уваги до наявних зразків літератури для дітей, жвавого обговорення її особливостей і потреб, пропагування грамотності та втіхи від читання серед дітей та юнацтва.
Заручившись підтримкою редактора Publishers Weekly Фредеріка Ґ. Мелчера та керівниці дитячого відділу Нью-Йоркської публічної бібліотеки Енн Керолл Мур, Метьюз одержав фінансування від Американської асоціації книготорговців та Американської бібліотечної асоціації.
У листопаді 1919-го року було відзначено перший Тиждень дитячої книжки в США. Листопад був обраний невипадково, адже передсвяткові (до Дня Подяки і Різдва) дні були найкращим часом для проведення дитячих заходів у школах та бібліотеках. Спершу доходило до смішного: Тиждень дитячої книжки був чи не єдиним періодом, коли на вітринах і стендах книгарень можна було побачити дитячі книжки, зазвичай вони ховалися по якихось темних закапелках.
1944-го року організація заходів до Тижня дитячої книжки стала обов’язком новоствореної Ради дитячої книжки (Children’s Book Council). Нині всіма офіційними складовими події опікується її спеціальний відділ під назвою «Кожна дитина – читач» (Every Child a Reader). З 2008-го року Тиждень дитячої книжки перенесено на травень, дати варіюються щороку, але зазвичай припадають на початок місяця.
Сьогодні серед обов’язкових атрибутів Тижня дитячої книжки є офіційний плакат, який щороку має оригінальний концепт і створюється новим художником, ексклюзивні закладинки від чотирьох відомих ілюстраторів дитячих видань, буклети й комікси, присвячені дитячим книжкам і читанню.
У межах події відбувається визначення переможців і вручення нагород Children’s and Teen Choice Book Awards та Anna Dewdney Read Together Award, а також безліч інших заходів, на кшталт публічних читань, лекцій, концертів, виставок, майстер-класів, аукціонів та розпродажів.
Історія Тижня дитячої книжки та американського дитліту загалом найліпше відображена в традиційних плакатах події з характерним слоганом. Вони демонструють своєчасні тренди як у художній стилістиці, так і в ідейних меседжах.
Так у перші роки проведення Тижня дитячої книжки плакати пропагували читання як таке, у роки Другої світової війни слова й малюнки апелювали до витримки й стійкості, у 60-х на плакаті з’явилося зображення чорношкірого малюка, у 80-х відбулося звернення до світу дитячих фантазій, у 90-х акценти змістилися до планетарних цінностей тощо.
Серед авторів постерів такі метри дитячої ілюстрації, як Джессі Вілкокс Сміт, Вільям Пен Дюбуа, Моріс Сендак, Езра Джек Кітс, Річард Скаррі, Ерік Карл, Томі деПаола та інші. Автором цьогорічного офіційного постера із слоганом «Один світ – безліч історій» (One world, many stories) став володар почесної премії Кальдекотта Крістіан Робінсон.
У системі американських публічних бібліотек відбувається чимало цікавого для дітей і за межами Тижня дитячої книжки. Поза цілком офіційними з’їздами, конференціями, лекціями, зустрічами та обговореннями американські бібліотекарі шукають прості та якісні засоби для залучення малюків та їхніх батьків до читання й відвідин бібліотек.
Найпоширенішою практикою залишаються рід-елауди (читання вголос) та сторітайми (оповіді). Вони проводяться щотижня для різновікових груп (навіть для немовлят), різними мовами, часом у форматі зустрічей з авторами чи селебретіс, іноді у вигляді піжамної вечірки, коли діти приходять у бібліотеку в піжамах і зручно вмощуються на подушках, аби послухати цікаву історію.
Зазвичай дитячі відділи бібліотек також створюють тематичні календарі, постери та додають різну цікаву атрибутику, переважно пов’язану із сезонними та національними святами (Різдво, День Валентина, Великдень, Дні матері і батька, День незалежності, Гелловін, День подяки), ювілеями легендарних видань чи їхніх авторів, або появою нових знакових книжок. У бібліотеках регулярно проводяться майстер-класи та просто цікаві дітям заняття з мистецтва, творення своїми руками, наприклад, власних книжок.
Деякі бібліотеки мають почесних мешканців: котів, кролів, гризунів, черепах, рибок, до яких діти поспішають із особливим задоволенням, але найкращою практикою залучення тварин до бібліотечних заходів стала програма «Діти читають собакам», у межах якої треновані в терапевтичних центрах песики стають першими слухачами дітей, які тільки опановують грамоту. Поруч із такими компаньйонами юні читачі прекрасно долають не лише перші тексти, але й сором’язливість і труднощі артикуляції.
Заручившись підтримкою редактора Publishers Weekly Фредеріка Ґ. Мелчера та керівниці дитячого відділу Нью-Йоркської публічної бібліотеки Енн Керолл Мур, Метьюз одержав фінансування від Американської асоціації книготорговців та Американської бібліотечної асоціації.
У листопаді 1919-го року було відзначено перший Тиждень дитячої книжки в США. Листопад був обраний невипадково, адже передсвяткові (до Дня Подяки і Різдва) дні були найкращим часом для проведення дитячих заходів у школах та бібліотеках. Спершу доходило до смішного: Тиждень дитячої книжки був чи не єдиним періодом, коли на вітринах і стендах книгарень можна було побачити дитячі книжки, зазвичай вони ховалися по якихось темних закапелках.
1944-го року організація заходів до Тижня дитячої книжки стала обов’язком новоствореної Ради дитячої книжки (Children’s Book Council). Нині всіма офіційними складовими події опікується її спеціальний відділ під назвою «Кожна дитина – читач» (Every Child a Reader). З 2008-го року Тиждень дитячої книжки перенесено на травень, дати варіюються щороку, але зазвичай припадають на початок місяця.
Сьогодні серед обов’язкових атрибутів Тижня дитячої книжки є офіційний плакат, який щороку має оригінальний концепт і створюється новим художником, ексклюзивні закладинки від чотирьох відомих ілюстраторів дитячих видань, буклети й комікси, присвячені дитячим книжкам і читанню.
У межах події відбувається визначення переможців і вручення нагород Children’s and Teen Choice Book Awards та Anna Dewdney Read Together Award, а також безліч інших заходів, на кшталт публічних читань, лекцій, концертів, виставок, майстер-класів, аукціонів та розпродажів.
Історія Тижня дитячої книжки та американського дитліту загалом найліпше відображена в традиційних плакатах події з характерним слоганом. Вони демонструють своєчасні тренди як у художній стилістиці, так і в ідейних меседжах.
Так у перші роки проведення Тижня дитячої книжки плакати пропагували читання як таке, у роки Другої світової війни слова й малюнки апелювали до витримки й стійкості, у 60-х на плакаті з’явилося зображення чорношкірого малюка, у 80-х відбулося звернення до світу дитячих фантазій, у 90-х акценти змістилися до планетарних цінностей тощо.
Серед авторів постерів такі метри дитячої ілюстрації, як Джессі Вілкокс Сміт, Вільям Пен Дюбуа, Моріс Сендак, Езра Джек Кітс, Річард Скаррі, Ерік Карл, Томі деПаола та інші. Автором цьогорічного офіційного постера із слоганом «Один світ – безліч історій» (One world, many stories) став володар почесної премії Кальдекотта Крістіан Робінсон.
У системі американських публічних бібліотек відбувається чимало цікавого для дітей і за межами Тижня дитячої книжки. Поза цілком офіційними з’їздами, конференціями, лекціями, зустрічами та обговореннями американські бібліотекарі шукають прості та якісні засоби для залучення малюків та їхніх батьків до читання й відвідин бібліотек.
Найпоширенішою практикою залишаються рід-елауди (читання вголос) та сторітайми (оповіді). Вони проводяться щотижня для різновікових груп (навіть для немовлят), різними мовами, часом у форматі зустрічей з авторами чи селебретіс, іноді у вигляді піжамної вечірки, коли діти приходять у бібліотеку в піжамах і зручно вмощуються на подушках, аби послухати цікаву історію.
Зазвичай дитячі відділи бібліотек також створюють тематичні календарі, постери та додають різну цікаву атрибутику, переважно пов’язану із сезонними та національними святами (Різдво, День Валентина, Великдень, Дні матері і батька, День незалежності, Гелловін, День подяки), ювілеями легендарних видань чи їхніх авторів, або появою нових знакових книжок. У бібліотеках регулярно проводяться майстер-класи та просто цікаві дітям заняття з мистецтва, творення своїми руками, наприклад, власних книжок.
Деякі бібліотеки мають почесних мешканців: котів, кролів, гризунів, черепах, рибок, до яких діти поспішають із особливим задоволенням, але найкращою практикою залучення тварин до бібліотечних заходів стала програма «Діти читають собакам», у межах якої треновані в терапевтичних центрах песики стають першими слухачами дітей, які тільки опановують грамоту. Поруч із такими компаньйонами юні читачі прекрасно долають не лише перші тексти, але й сором’язливість і труднощі артикуляції.
Немає коментарів:
Дописати коментар